Повномасштабне вторгнення росії на територію України збільшило інтерес населення до народних традицій та культури українців. Як виявилося, ми маємо давню самобутню культуру, традиційні прикраси, свої важливі символи, що були частково знищені, забуті чи асимільовані. Дедалі більше на вулицях міст можна зустріти людей, одягнених у традиційний український одяг, доповнений силянками, намистами, герданами, кишеньками, фартушками. А в оселях, все частіше, з’являється дідух, раздвяний «павук», розписи на стінах та інший декор, що поєднує народні традиції та сучасні тенденції.
Центральна міська дитяча бібліотека у 2025 році мала досить успішний проєкт під назвою «Майстерня традицій», робота якого була спрямована на ознайомлення відвідувачів бібліотеки з історією походження та розвитком декоративного мистецтва. Свою роботу проєкт розпочав у лютому. За цей час відвідувачі бібліотеки познайомилися з одеськими митцями, які оживляють українські традиції.
Так у лютому ми розпочали зустрічі зі знайомства з народною лялькою. Інна Шипілова, майстриня та дослідниця, презентувала власну книгу-дослідження: «Народна лялька Одеської області». Пані Інна зробила неймовірний внесок в етнографічне дослідження, де пояснила різницю між лялькою мотанкою та лялькою, яку створювали для дітей.
Перед Великодніми святами ми з читачами створювали справжні писанки, допомагала та керувала процесом Антоніна Димова, завідувач відділом декоративно-прикладного мистецтва Одеського обласного центру української культури, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Відвідувачі Центральної бібліотеки неодноразово створювали унікальні гончарні вироби зі справжньої глини, проводив майстер-клас Олександр Гаркавченко – керівник студії художньої кераміки Міського палацу дитячої та юнацької творчості, лауреат обласної премії імені Р. Палецького, а також Премії за збереженння та охорону нематеріальної культурної спадщини.
Доєдналася до наших зустрічей одеська мисткиня Ольга Хлівненко, яка розкрила секрети бісероплетіння, а також розповіла про те як видатні корифеї української літератури Іван Франко та Леся Українка поєднували, та, фактично, ввели в моду поєднання сучасного одягу початку 20 століття із елементами етнічних прикрас.
30 листопада 2025 р. пані Ольга відкрила цілий всесвіт, розповідаючи про створення різдвяного «павука», його символізм та значення для українців. Ми поринули у світ давніх українських традицій, дізналися про символіку солом’яного оберега та його роль у різдвяному оздобленні оселі. Діти й дорослі працювали з натхненням: збирали каркас, вплітали соломинки, обирали кольори ниток, прикрашали свої «павуки» намистинками та стрічками.
Кожна родина створила унікальний, теплий і дуже особистий оберіг, який вже зовсім скоро прикрасить дім до свят.
🎄 Атмосфера була по-справжньому різдвяною: тихі розмови, сміх дітей, шелест соломи й той особливий затишок, який буває лише там, де твориться щось українське й щире.
Також учасники проєкту декорували власні вироби за допомогою вибійки (давній спосіб декорування тканин), таким чином були оздоблені футболки, шопери, серветки. А ще дізналися про традиційне оздоблення житла витинанками.
Підводячи підсумки роботи проєкту «Майстерня традицій», можна говорити про його успішність. Адже він сприяв збільшенню кількості читачів, повернення до українських традицій та поєднання із сучасними тенденціями в декорі житла, стилізації сучасного одягу.
