18 травня 2025 року — День пам’яті жертв тоталітаризму.
У цей день ми згадуємо постаті, що стали жертвами тоталітарного режиму, зокрема — Миколу Хвильового, видатного українського письменника, публіциста та ідеолога національного відродження 1920-х років. Його ім’я нерозривно пов’язане з добою «розстріляного відродження» — трагічного періоду в історії української культури, коли тоталітарна система знищувала творчу інтелігенцію та носіїв української ідентичності.
Хвильовий був не просто літератором — він став символом боротьби за самобутність і духовну незалежність України. Його новела «Останній день» — це не лише глибоко філософський художній твір, а й трагічне передчуття власної долі в умовах жорсткого політичного тиску. У центрі твору — дослідження трансформації «персонажа-робота» на «живу» людину, що символізує прагнення автора вивести українську літературу на новий, європейський рівень.
Ця новела входить до однойменної збірки, поряд з творами «Щасливий секретар», «Майбутні шахтарі», «Бригадир шостої» та іншими. Всі вони відзначаються іронією, сатирою й глибоким психологізмом, що вирізнялися на тлі офіційного соцреалізму.
15 травня 1933 року, у день обшуку в квартирі Хвильового та арешту його друга, письменник скоїв самогубство. Цей вчинок став голосом відчаю і протесту — останнім криком митця проти знищення української культури. Його «останній день» став символом завершення епохи свободи думки, придушеної радянською диктатурою.
Пам’ятаючи Миколу Хвильового, ми вшановуємо всіх, хто віддав своє життя за право бути українцем — у слові, думці, дусі.