«(Не)вигадана Молдаванка: простір ідентичності»: як ми досліджували район, говорили про його майбутнє та створювали нові способи його бачити
Молдаванка в Одесі має сильний образ, який багато років формувався літературою, кіно, міськими легендами та масовою культурою. Але за звичними історіями про «кримінальну» Молдаванку є значно більше: родини, двори, сусідські зв’язки, старі будинки, локальні підприємства, особисті історії та пам’ять людей, які тут живуть.
Саме цю Молдаванку ми досліджували в межах проєкту «(Не)вигадана Молдаванка: простір ідентичності», який реалізувала ГО «Змістом» спільно з Бібліотекою-філією №8 імені Івана та Юрія Лип в Одесі.
Проєкт тривав із березня 2026 року. Його завданням було зрозуміти як самі мешканці та люди, які досліджують Одесу, бачать Молдаванку сьогодні, що для них важливо зберегти та яким вони хочуть бачити район у майбутньому.
Почали з дослідження
Першим етапом стала соціологічна частина проєкту. У квітні ми провели 3 фокус-групи з мешканцями Молдаванки, у яких взяли участь 30 людей різного віку та з різним досвідом життя в районі. Серед них були люди, чиї родини живуть на Молдаванці кілька поколінь, а також ті, хто оселився тут уже після початку повномасштабного вторгнення.
Окремо команда провела 10 глибинних інтерв’ю з істориками, краєзнавцями та іншими експертами, які досліджують історію та міський простір Одеси. Дослідження допомогло побачити Молдаванку як район із власною пам’яттю, проблемами та ресурсами.
Серед тем, які стали важливими для подальшої роботи, були жива пам’ять і люди Молдаванки, дворова культура та сусідство, матеріальна спадщина району, його публічні простори та наративи, через які район сприймають містяни. Саме ці теми стали основою наступного етапу проєкту.
Від дослідження до спільного планування
Після дослідження ми провели стратегічну сесію «(Не)вигадана Молдаванка». До неї долучилися мешканці, культурні діячі, дослідники, представники бібліотеки та інші зацікавлені учасники. Загалом у сесії взяли участь 79 людей.
Разом учасники визначали, що на Молдаванці варто зберігати, що сьогодні втрачається і чого району бракує. Серед важливих тем були стан історичної забудови, парки та сквери, публічні простори, місця для дозвілля, безпека, чистота району та можливості для культурного життя.
Окремим результатом стала розмова про те, яку роль може відігравати бібліотека на вулиці Богдана Хмельницького, 13. Її учасники розглядали не лише як місце для книжок, а як потенційний простір зустрічей, культурних подій, діалогу та спільної роботи мешканців.
Від розмов до дій
Наступним кроком стали публічні та творчі події, які дозволили говорити про Молдаванку через особистий досвід.
Ми провели зустріч із представниками міської влади, де обговорили результати дослідження та питання розвитку району: стан публічних просторів, історичної забудови, дозвілля, безпеки та можливості для культурного життя.
Також організували мистецький майстер-клас, присвячений Молдаванці. Учасники створювали акварельні листівки, а в межах події почалося художнє оформлення входу до бібліотеки.
Для дітей провели літературно-творчу зустріч, під час якої учасники обговорили книгу та створили власних персонажів-котів. Подія дозволила познайомити молодшу аудиторію з бібліотекою та локальною тематикою через творчий формат.
Окремим форматом став міський квест «Коти Молдаванки» для підлітків 12–15 років. Учасники проходили маршрут районом, виконували завдання, працювали з QR-кодами, шифрами та шукали деталі міського простору.
Молдаванка, яку можна побачити по-іншому
Ключовим публічним результатом стала виставка «Невигадана Молдаванка». Виставка побудована навколо трьох простих понять – людина, дім, місто. Разом вони дозволяють побачити Молдаванку не лише як географічний простір, а як місце, яке змінювалося разом із його мешканцями.
У розділі «Людина» представлені фотографії початку ХХ століття, атестат білошвейки, особисті документи та фрагменти щоденника періоду Другої світової війни. За цими матеріалами постають люди зі своєю працею, навчанням, родинними зв’язками, турботами й маленькими радощами.
«Дім» розповідає про повсякденність через речі, які були частиною звичайного життя. Тут можна побачити столові прибори, посуд, доливний чайник, домашній кантор для зважування, тонометр, пічний засув та інші предмети побуту. Вони нагадують, що історія дому складається не тільки з його стін, а й з речей, якими щодня користувалися його мешканці.
«Місто» відкривається через документи та матеріали, пов’язані з роботою, торгівлею, власністю й міським життям. Серед них – рахунок парового миловаренного заводу, документи про денаціоналізацію будинку, матеріали 1930-х років та старі газетні публікації. Поруч – адресна табличка «Мизикевича, 46», яка повертає історію з абстрактного минулого до конкретного міського простору.
Ці матеріали дуже різні за часом і характером. Разом вони дозволяють побачити, як великі зміни міста й держави відбивалися у житті окремих людей, і як із безлічі таких приватних історій поступово складається історія району.
Молдаванка продовжує змінюватися й сьогодні. Старі будинки сусідять із новими, мешканці різних поколінь і тих, хто оселився тут нещодавно, створюють її сучасний образ. Тому ця виставка звертається до минулого як до частини безперервного життя району.
Що залишилося після проєкту
Результат «(Не)вигаданої Молдаванки» не обмежується проведеними подіями.
У бібліотеці залишилася виставка та облаштований технікою та меблями простір. Сформовано добірку локальних історій, фотографій і документів. Створено аналітичні матеріали за результатами соціологічного дослідження та стратегічної сесії.
Важливим результатом стала і сама мережа людей, які долучилися до розмови про район: мешканців, бібліотекарів, істориків, культурних діячів, представників міської влади та інших партнерів.
Проєкт показав, що працювати з локальною ідентичністю можна не лише через збереження окремих будинків чи збирання старих фотографій. Це також робота з пам’яттю людей, створення можливостей для зустрічі, розмова про проблеми району та пошук способів залучити мешканців до його майбутнього.
Матеріали проекту:
Проєкт «(Не)вигадана Молдаванка: простір ідентичності» реалізується ГО «ЗМІСТОМ» у партнерстві з Бібліотекою-філією №8 ім. Івана та Юрія Лип, за менторства Одеського національного художнього музею та за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Програма “Партнерство за сильну Україну” – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.